|
|
Артюх Людмили Павлівни, учителя початкових класів Чутівської ЗОШ
І-ІІІ ступенів Чутівського району Полтавської
області, 1978 року народження, освіта повна вища, педагогічний стаж – 14
років, курсову перепідготовку пройшла в 2016 році.
|
Чутівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
Звіт щодо організації освітнього процесу у 1-А класі
опорного закладу «Чутівська ЗОШ І-ІІІ ступенів»
1.
Артюх Людмила
Павлівна : 21.04.1978 р.н.
Освіта :
вища.
Спеціальність:
«Початкове навчання».
Стаж: 19
років.
Категорія:
вища.
2.
У 1-А класі
навчається 21 учень, з них 8 - дівчаток і 13- хлопців.
20 учнів відвідувало ЗДО ( 19 учнів – ЗДО «Світанок», 1
учень – ЗДО «Веселка»), 1 учень – виховувався вдома.
Один учень
( Білан Захар) – ліворука дитина, згідно психологічних тестів, які провела
учителька ще у перші дні навчання.
Хоча у
класі більшість хлопчиків, клас дисциплінований, дружній. Більшість дітей
намагаються дотримуватись правил класу, які були обговорені та прийняті у перші
дні навчання. Батьки підтримали ці правила також.
3.
Нова українська школа – це ключова реформа Міністерства
освіти і науки. Головна мета – створити школу, в якій буде приємно навчатись і
яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й уміння
застосовувати їх у повсякденному житті.
Нормативні
документи (законодавство, підзаконні акти)
·
Закон України “Про загальну середню освіту”
·
Постанова від 21 лютого 2018 р. №87 “Про затвердження
Державного стандарту початкової освіти»
Наукова,
науково-методична інформація
·
Концепція Нової
української школи
·
Щодо тривалості уроку в початковій
школі. Лист МОН України від 02.04.2018 №1/9-190“Щодо скороченої тривалості
уроку для учнів початкової школи”
·
Професійний стандарт „Вчитель початкових класів
закладу загальної середньої освіти”
Навчальні
програми, методичні рекомендації
·
Типові освітні
програма, розроблені під керівництвом О.Я. Савченко, Р.Б.Шияна
·
Методичні
рекомендації щодо адаптаційного періоду для учнів першого класу у Новій
українській школі Наказ МОН №923 від 20.08.2018 року
Ведення
документації
·
Методичні рекомендації щодо
формувального оцінювання учнів 1 класу Листи МОН від 18.05.2018 №
2.2-1250
та від 21.05.2018 № 2.2-1255
·
Наказ МОН від
13.07.2021 № 813 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання
результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти”
4.
Наявність
осередків
Згідно з «Методичними рекомендаціями щодо організації
освітнього простору Нової країнської школи» Наказ № 283 від 23.03.2018 року
повинно бути 8 навчальних осередків
ü навчально-пізнавальної діяльності (з
партами/столами)
ü змінні тематичні осередки
(дошки/фліп-чарти/стенди для діаграм з ключовими ідеями);
ü гри (настільні ігри, інвентар для рухливих
ігор);
ü художньо-творчої діяльності (полички для
зберігання приладдя та стенд для змінної виставки дитячих робіт);
ü куточок живої природи для проведення дослідів
(пророщування зерна, спостереження та догляд за рослинами, акваріум);
ü відпочинку (з килимом для сидіння та гри,
стільцями, кріслами-пуфами, подушками з м’яким покриттям);
ü дитяча класна бібліотечка;
ü осередок вчителя (стіл, стілець, комп’ютер,
полиці/ящики, шафи для зберігання дидактичного матеріалу тощо).
У 1-А класі учителька разом з вихователькою Сорочинською
Г.Я та батьками організували усі 8 осередків та наповнили їх відповідно .
Осередок навчально-пізнавальної діяльності
містить: учнівські парти, учнівські стільці, інтерактивну дошку з проектором,
навчальні підручники та друковані посібники.
Змінні
тематичні осередки ( національно-патріотичний; письменники рідного краю,
дошка для стіни слів та дитячих малюнків, полички для тематичних виробів).
Осередок
гри містить килимок-пазли, стіл для настільних ігор, настільні ігри,
конструктори Лего PLAY BOX, різноманітні конструктори та міні-осередки
«Лікарня», «Магазин», «Дорога», м’ячі, прапорці, іграшки.
Осередок художньо-творчої діяльності
: альбоми, фарби, фломастери, кольорові олівці, кольоровий папір та картон,
клей, стіл, стенд змінної експозиції для дитячих виробів.
Куточок природи: термометр, глобус, динамічний
куточок , прилади для дослідження.
Куточок відпочинку:
килимок-пазли, подушки для сидіння, хатинка тиші .
Дитяча класна бібліотечка
поповнена книгами, які принесли діти та учителька.
Осередок вчителя: учительський
стіл, учительський стілець, ноутбук, безліч дидактичного матеріалу, шафи для
зберігання, контейнери.
5.
Рівень
готовності учнів до навчання у школі.
1-А клас має такі результати:
ü Рівень сприйняття вчителя: 65% - високий рівень сприйняття; 35% - низький;
ü Розвиток сприйняття та дрібної моторики рук : 60% - високий рівень, 40% - низький;
ü Мисленнєві операції : 80% - високий рівень, 20 % - низький;
ü Мотивація до навчання : 50% - навчальна мотивація, 15% - ігровий мотив, 30% - позиційна
мотивація, 5% - соціальна мотивація.
Так як визначення психологічної готовності було проведено
і жовтні, коли учні уже пройшли добуквенний період і почали буквенний період,
то згідно цих висновків учні мають достатній рівень готовності до школи.
Згідно спостережень учителя щодо готовності дітей до
школи:
ü Високий рівень – 2 учні (10%);
ü Достатній рівень – 10 учнів (47%);
ü Середній рівень – 6 учнів (29%);
ü Низький рівень – 3 учні (14 %)
Згідно даних дослідження учні мають середньо-достатню
готовність до школи.
1 учень не вмів тримати правильно ручку, 3 учні не вміли
орієнтуватися на аркуші паперу.
Використовуючи різноманітні методики, учителька
намагається досягти необхідних результатів.
6.
Аналіз освітніх галузей.
· мовно-літературна (українська мова та
література, мови та літератури відповідних корінних народів і національних
меншин, іншомовна освіта);
· математична;
· природнича;
· технологічна;
· інформатична;
· соціальна і здоров’язбережувальна;
· громадянська та історична;
· мистецька;
· фізкультурна.
Мовно-літературна освітня галузь включає українську мову та літературу, мови та
літератури відповідних корінних народів і національних меншин, іншомовну
освіту.
Метою вивчення української мови та
літератури, мов та літератур відповідних корінних народів і національних меншин
є формування комунікативної, читацької та інших ключових компетентностей;
розвиток особистості здобувачів освіти засобами різних видів мовленнєвої діяльності;
здатності спілкуватися українською мовою, мовами відповідних корінних народів і
національних меншин для духовного, культурного і національного самовираження,
користуватися ними в особистому і суспільному житті, міжкультурному
діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих
здібностей
Метою математичної освітньої галузі є формування математичної та інших ключових
компетентностей; розвиток мислення, здатності розпізнавати і моделювати процеси
та ситуації з повсякденного життя, які можна розв’язувати із застосуванням
математичних методів, а також здатності робити усвідомлений вибір.
Метою природничої освітньої галузі є формування
компетентностей в галузі природничих наук, техніки і технологій, екологічної та
інших ключових компетентностей шляхом опанування знань, умінь і способів
діяльності, розвитку здібностей, які забезпечують успішну взаємодію з природою,
формування основи наукового світогляду і критичного мислення, становлення
відповідальної, безпечної і природоохоронної поведінки здобувачів освіти у
навколишньому світі на основі усвідомлення принципів сталого розвитку
Метою технологічної
освітньої галузі є формування
компетентностей в галузі техніки і технологій та інших ключових
компетентностей, здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних
технологій без заподіяння йому шкоди, до використання технологій для власної
самореалізації, культурного і національного самовираження
Метою інформатичної
освітньої галузі є формування
інформаційно-комунікаційної компетентності та інших ключових компетентностей,
здатності до розв’язання проблем з використанням цифрових пристроїв,
інформаційно-комунікаційних технологій та критичного мислення для розвитку,
творчого самовираження, власного та суспільного добробуту, навичок безпечної та
етичної діяльності в інформаційному суспільстві.
Метою соціальної і
здоров’язбережувальної освітньої галузі є формування соціальної компетентності та інших
ключових компетентностей, активної громадянської позиції, підприємливості,
розвиток самостійності через особисту ідентифікацію, застосування моделі
здорової та безпечної поведінки, збереження власного здоров’я та здоров’я інших
осіб, добробуту та сталого розвитку.
Метою громадянської та
історичної освітньої галузі є формування громадянської та інших компетентностей, власної ідентичності
та готовності до змін шляхом осмислення зв’язків між минулим і сучасним життям,
активної громадянської позиції на засадах демократії, поваги до прав і свобод
людини, толерантного ставлення до оточуючих, набуття досвіду життя в соціумі з
урахуванням демократичних принципів.
Метою мистецької освітньої
галузі є формування культурної та
інших компетентностей, цінностей у процесі пізнання мистецтва та
художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті, поваги до
національної та світової мистецької спадщини.
Метою фізкультурної
освітньої галузі є формування соціальної та інших ключових компетентностей, стійкої
мотивації здобувачів освіти до занять фізичною культурою і спортом для
забезпечення гармонійного фізичного розвитку, підвищення функціональних
можливостей організму, вдосконалення життєво необхідних рухових умінь та
навичок.
7.
Пріоритетні методи роботи на уроках
Інтегроване
навчання — сучасна педагогічна технологія
Інтегрований
підхід найбільш доцільний у початковій освіті, тому що застосовний у кількох
варіантах інтеграції —
·
у межах однієї
навчальної дисципліни, коли вчитель об’єднує на одному уроці вивчення кількох
різнотипних тем чи розділів
· в межах кількох споріднених
дисциплін, наприклад теми з рідної мови та літератури, математики й
інформатики, природознавства та «Я у світі»
· різнопланових та
різнонаправлених дисциплін (цей вид інтеграції найважчий, але й
найефективніший).
Технологія
формування критичного мислення
Дуже близькою по своїй
сутності до інтегрованого навчання є технологія формування критичного мислення
в початкових класах (в першу чергу на уроках рідної мови та читання). Вона
зобов’язує до:
·
ведення
дискусій та участі в них усіх учнів класу
·
виявлення
власної думки учня
·
пов’язування
нової інформації з уже вивченою
·
навчання
учнів критично розмірковувати на основі вже вивченого
·
вміння
поєднувати колективну та індивідуальну роботу.
В середовищі
педагогів-практиків цю технологію перш за все пов’язують з двома відмінними
методами:
«Мозкового
штурму»
1.це
загальна дискусія з продукуванням найбільшої кількості ідей щодо вирішення
проблеми, означеної вчителем, та їх фіксацією
2.немає
запитань, доступні всі дитячі ідеї, учні згадують усе з минулих тем —
ключові переваги методу
«Асоціативного
куща (гронування)»
1.передбачає
не висловлювання ідей та інформації з минулих тем, а представлення образів,
емоцій, почуттів з приводу предмета обговорення
2.йдеться
про стимулювання асоціативного мислення
Учитель записує ключове
слово на дошці (наприклад, «весна»), а діти висловлюють свої асоціації з цього
приводу — птахи прилетіли, сонечко, сніг розтанув, тепло, квіти
розквітають, весело тощо. Коли запас слів вичерпано, вчитель пропонує
встановити зв’язки між словами, наголосивши, що немає правильних чи
неправильних асоціацій — усі вони індивідуальні. Так відбувається перехід
до вивчення нової теми, написання твору, контрольної роботи тощо
Інші технології навчання
НУШ
Широко вживаними в
освітньому процесі в 1–4-х класах є ігрові технології.
Нова українська школа також
рекомендує до застосування:
· ІКТ-технології — через
демонстрацію та власну роботу на інтерактивній дошці, з ноутбуком,
смарт-телевізором, з прослуховуванням через навушники тощо, аби активізувати
пам’ять і розумові процеси учнів
· парно-групові технології
· технології особисто
зорієнтованого навчання
· авторські технології
відомих майстрів педагогічної праці
· технології рівневої
диференціації та інші.
Усі вони при оптимальному
застосуванні та поєднанні здатні значно підсилити ефективність освітнього
процесу в початковій ланці й отримати гідний результат у вигляді комплексу не
знань, вмінь та навичок, а компетентностей, необхідних для життя та подальшого
навчання молодших школярів.
Отже, працюючи зі
своїми першокласниками, я використовую Порадник для вчителя: Нова українська
школа, де можу почерпнути для себе безліч цікавої інформації щодо методів та
форм роботи у НУШ.
Широко впроваджую :
ü «Щоденні 5» ( читання для себе, читання з другом,
слухання, робота зі словами, письмо для себе) на уроках української мови;
ü «Щоденні 3» ( математика для себе, математика з другом,
математика письмово) на уроках математики;
ü «Асоціативний кущ»;
ü «Мікрофон»;
ü Кубик Блума;
ü «Шість капелюхів мислення»;
ü Дослідження;
ü Парна та групова робота;
ü Аналітико-синтетичний метод вивчення літер( від звука до
букви);
ü Маніпуляції з предметами на уроках математики з мушлями,
грибочками, Лего «Шість цеглинок», предметними малюнками;
ü «Шість цеглинок», як ігровий метод, що розвиває пам'ять,
уяву, увагу, мислення, конструкторські здібності, спостережливість, зв’язне
мовлення, витривалість, зосередженість і т.п.
8.
Робота з батьками.
Питання
ефективної взаємодії між учителем та батьками ніколи не втрачало свої
актуальності, тому що батьки – перші
вихователі своєї дитини.
Партнерство
у школі будується на засадах добровільності, рівності, порозуміння та
взаємодопомоги. Саме такими принципами я
керуюся у своїй роботі.
Широко впроваджую
індивідуальні зустрічі-спілкування, батьківські збори-тренінги, онлайн-спілкування через Viber та телефонні зв’язки.
Немає коментарів:
Дописати коментар