Опис досвіду по науково-методичній темі
«Поєднання інтерактивних методик навчання та розвиток пізнавальних здібностей
на уроках математики з використанням ІКТ»
Пріоритетним завданням навчання в початковій школі на сучасному етапі мають
бути не лише формування в учнів певної кількості загальнонавчальних умінь і
навичок, а й забезпечення розвитку пізнавального інтересу школярів, подальшого
їх всебічного розвитку.
Я вважаю, що пізнавальний
інтерес є найважливішим мотивом навчальної діяльності учня, дає змогу широко
застосовувати інтерактивні методи, що створюють на уроці середовище, яке
допомагає учням виявляти особисті риси, розвивати світогляд, логічне та критичне
мислення, реалізовувати індивідуальні можливості. На уроках учитель організовує
пізнавальну діяльність так, щоб діти мали змогу робити відкриття, уміли
доказово міркувати, обґрунтувати власні судження.
Відповідно до освітньої
галузі «Математика» Державного стандарту
початкової загальної освіти метою цієї галузі є формування предметної
математичної і ключових компетентностей, необхідних для самореалізації учнів у
швидкозмінному світі. Програма з математики для 1-4 класів спрямована на
реалізацію мети і завдань освітньої галузі, визначених у Державному стандарті.
Основним завданням навчання математики є опанування
предметних математичних компетенцій: обчислювальних, інформаційно-графічних,
логічних, геометричних, алгебраїчних. У Програмі з математики для 1-4 класів
зазначено: «Найважливішим завданням навчання математики в початковій школі є
формування в учнів усвідомлених і міцних обчислювальних навичок – основи
обчислювальної компетентності».
Однак треба не лише навчити
учнів додавати, віднімати, множити і ділити, а й виконувати ці дії осмислено. Для
цього важливо розвивати математичну зіркість, кмітливість. Міцність й
автоматизм потрібних навичок досягається в процесі тривалих вправлянь. Та, оскільки однотипні завдання втомлюють дітей,
їх треба урізноманітнювати, виконувати різні види робіт: віршовані задачі,
математичні диктанти, логічні задачі та завдання, цікаві (магічні) квадрати,
граф-схеми, вправи на визначення закономірностей.
Проблема формування міцних
обчислювальних умінь і навичок та пізнавальних здібностей в початковій школі є
досить поширеним і складним для оволодіння явищем, оскільки більшості учнів
дуже складно оволодівати міцними обчислювальними навичками та уміннями на
такому рівні, щоб стати надбанням на все життя. Якісне засвоєння цього
матеріалу кардинально змінює відношення дитини до математики та її складових. Актуальність
даного досвіду пов’язана із упровадженням у навчально-виховний процес
нетрадиційних форм опанування арифметичними діями, якими людина постійно
користується у своєму життєвому середовищі. Адже відсутність обчислювальних
умінь та навичок часто змушує відмовлятися від оціночних розрахунків, віз
розгляду низки варіантів, таких необхідних для прийняття грамотного і правильного рішення.
Великий внесок у розвиток даної
проблеми зробили вчені М.М.Скаткін, С.М.Шабанов, В.Н.Федорова, Г.Г.Маснова. на
необхідність розвитку пізнавальних здібностей та формування обчислювальних
умінь та навичок, які повинні знайти безпосереднє застосуванняв різних видах
практичної діяльності учнів, вказується в роботах Н.О.Менчинської,
С.І.Шварцбурд, М.В.Козак, М.В.Богдановича, О.П.Корчевської.
Як відомо, одне з головних завдань
початкового курсу математики є формування обчислювальних умінь та навичок.
Оволодіння обчислювальними навичками та пізнавальними здібностями – складний та
довготривалий процес, який вимагає від
мене як учителя значних зусиль, вимагає звертати увагу на рівень засвоєння того
чи іншого матеріалу, на кожному кроці закріплювати навички та удосконалювати
здібності, постійно урізноманітнюючи завдання для школярів. Виконуючи ці
завдання учні не тільки розвивають пізнавальні здібності, а й вдосконалюють
обчислювальні навички, закріплюють теоретичний матеріал, тренують увагу,
пам'ять, підвищують мовну культуру. Діти з цікавістю ставляться до таких
завдань. Сам процес виконання обчислень позитивно впливає на розумовий розвиток
молодших школярів, оскільки він потребує виконання розумових операцій: аналізу
і синтезу, конкретизації й
абстрагування, порівняння, узагальнення. Підвищення інтересу учнів до
формування обчислювальних прийомів, надання учням можливостей через виконання
різних цікавих завдань доводить обчислювальні уміння та навички до автоматизму.
За
педагогічну діяльність мною створена система виявлення, нормування і навчання
творчої особистості. Використовую різні форми роботи: урок-віночок, урок-казка,
уроки-подорожі, урок-презентація. Зважаючи на вікові і психологічні особливості
молодших школярів, застосовую навчальні ігри, які максимально забезпечують
емоційність і зацікавленість учнів матеріалом, що вивчається.
У наш час, в
епоху комп’ютерної революції, точка зору, яку можна виразити словами «не кожен
буде математиком», безнадійно застаріла. Сьогодні, а тим паче завтра,
математика тією чи іншою мірою буде потрібна великій кількості людей різних
професій, і не лише математика. Особлива роль математики – в розумовому
вихованні, у розвитку інтелекту. Працюючи в школі, постійно бачу інтерес дітей
до математики, їхнє бажання дізнатися більше про те, що вони вже знають. З
огляду на це актуальним завданням для мене є бажання не лише давати глибокі та ґрунтовні
знання, а й виробити стійкий інтерес до знань і прагнення самостійно їх
опановувати, свідомо розв’язувати практичні завдання, розвивати творчі
здібності учнів.
Гадаю,
математика починається зовсім не з рахунку, а з загадки, проблеми. Щоб у
молодшого школяра розвивались математичні здібності, творче мислення, намагаюсь
викликати в учнів здивування і зацікавленість. Зацікавленість, викликана
вчителем на уроці, за певних умов може перерости в стійкий інтерес до знань.
Ефективними
засобами збудження живого інтересу до вивчення математики в початкових класах
поряд з різними іншими методами є нестандартні уроки. Основою нестандартних
уроків є практична робота, дидактична гра або інтрига, що зближує навчальну
діяльність з основним видом діяльності молодших школярів – грою. Вона переключає
довільну увагу дітей на навчальний процес, на розв’язування навчальної задачі.
Як показує
практика, новий матеріал з математики, викладений в ігровій формі, з наступним
проведенням практичної роботи дає кращі результати, ніж традиційна форма викладення
матеріалу.
Залежно від
конкретної педагогічної мети уроку, його змісту, індивідуальних психологічних
особливостей дітей та рівня їхнього розвитку, можна проводити сюжетно-рольові
ігри з одним учнем, групою або всім класом. Ці ігри організовують тоді, коли
необхідно на практиці показати, як правильно застосовувати знання.
У процесі
проведення ігор у багатьох учнів підвищується інтерес до навчального предмету. Навіть пасивні на уроках діти хочуть вступити
в гру. Ігри повніше реалізують підготовку учнів до практичної діяльності,
виробляють у них життєву позицію, привчають до колективних форм роботи. Гра
створює позитивний емоційний фон, на якому всі психічні процеси відбуваються
найактивніше. Переконана, що на уроці математики доцільне використання ігрових
моментів, які сприяють активізації діяльності школярів, роблять урок
яскравішим, емоційнішим.
Я намагаюся
дбати, щоб кожен учень приймав активну участь у навчальному процесі, що формує
в дітей самодостатню особистість, активізує діяльність школярів завданнями
творчого характеру, які передбачають формування уміння переносити набуті
навички у змінені умови, застосовувати їх у нестандартних ситуаціях. Результатом
є вміння вихованців самостійно працювати, вирішувати проблемні завдання.
Мною
розроблена система сучасних опорних таблиць з математики, які допомагають учням
краще засвоїти програмовий матеріал, досягти успіхів у вивченні предмета.
Досить добре
себе зарекомендували на практиці такі методи і методичні прийоми як робота в
групах, парах, дискусії, мозкова атака та інтерв’ю, які забезпечують ситуацію
успіху кожній дитині, виробляють уміння працювати в групі, вільно висловлювати
власні думки. Також доцільне
використання фронтальних технологій
«Мікрофон», «Мозкова атака», «Спільний проект».
Я вірю, що
кожна дитина талановита, тому особливу увагу приділяю творчому розвиткові
особистості. Вважаю, що його використання в процесі навчання сприяє
гармонізації емоційних і логічних компонентів діяльності учнів, реалізації
їхнього творчого потенціалу.
Вихованці
беруть активну участь у тематичних виставках малюнків, шкільних конкурсах, беруть
участь у роботі гуртків БДЮТу, відвідують музичну школу.
В своїй
роботі підтримую тісний зв'язок з батьками, активно залучаю їх до спільних
розмірковувань і пошуку рішень щодо виховання і навчання дітей. Переконана, що
тільки співпраця і творчість з батьками може принести реальну користь у справі
виховання і навчання школярів.
Немає коментарів:
Дописати коментар